Зробити стартовою Додати до обраного Увійти | Реєстрація

Оновлена версія Порталу журналістів і блогерів 

Працює оновлена версія сайту Порталу журналістів і блогерів

дивитись далі
2014-06-10 13:35:06
Замки Тернопілля виживають завдяки подвижникам
Замки Тернопілля виживають завдяки подвижникам та всупереч деклараціям влади всіх рівнів про турботу.
 
Що ми знаємо про Тернопільщину? Уява кожного, хто замислиться над цим питанням видасть унікальний калейдоскоп вражень та спогадів.  А між тим – це край де донині збереглося чи найбільше в Україні замків. Більшість із них відігравали ключову роль для захисту земель від агресора, цілий ряд – пов’язані із переломними битвами, які назавжди сформували нашу історію, причому, не тільки України.
 
Збараж відомий і невідомий
Для переважної більшості пересічних громадян згадка про невелике місто Збараж на Тернопільщині не викличе жодних асоціацій. Навіть для школярів набагато більш відомим є таке ж містечко Зборів, передусім, через те, що Богдан Хмельницький уклав там свого часу мирний договір із Річчю Посполитою. Іронія долі в тому, що битва козацьких та польських військ, яка передувала укладенню цього договору Хмельницького, відбувалася саме під стінами Збаразького замку. А для польської військової історії битва із козаками під Збаражем стоїть в одному ряду із «Чудом на Віслі» або захистом Вестерплятте – еталоном героїзму та військової доблесті. Закономірно, що у відомому фільмі Єжи Гофмана «Огнєм і мечем» за однойменним романом Г. Сенкевича, одна із центральних локацій батальних сцен стосується саме Збаража. Дотепер 80% закордонних туристів, що відвідують тернопільські замки – це гості із сусідньої Польщі. У цьому величезна заслуга подвижницької праці колективу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Саме його не чисельна кількість працівників опікується одинадцятьма перлинами замкової та палацової архітектури, зберігаючи давню славу для нащадків.
Збаразький замок дав початок заповіднику та став його базовим об’єктом. Драматична історія, якою дихає тут кожен камінь, здається, була притаманна цій будівлі завжди. Однак, важко повірити, що трохи більше 20 років тому у палаці містилися ціла низка установ та організацій, а сам заповідник займав у ньому всього одну кімнату… Навіть порівнюючи сьогоднішній стан замкового комплексу із фотографіями три- чи чотирирічної давнини, масово представленими в мережі інтернет, неважко помітити, який величезний обсяг реставраційних та й просто опоряджувальних робіт зроблено. І ця робота триває – зовсім нещодавно у стінах палацу дослідники відновили його внутрішній дворик, мощений «литовським» способом цеглою «на ребро». Сьогодні замок може похвалитися багатющими експозиціями як археологічних, етнографічних та ужиткових, так і вдало підібраних мистецьких експозицій, кожну із яких можна розглядати годинами. Наприклад, зібрано великі колекції трипільських та неолітичних старожитностей. Дерев’яні скульптури нашого сучасника тернопільського митця Володимира Лупійчука «перекликаються» із врятованими унікальними релігійними фігурами школи Пінзеля. 
Близькість від обласного центру (всього 10 км хорошою трасою регіонального значення) та наявність хоч і невеликого, проте надзвичайно зручно розташованого готелю, робить Збаразький замок надзвичайно привабливим туристичним об’єктом. До кількості відвідувачів Мукачівського «Замку Паланок» замок у Збаражі звичайно поки-що не дотягує, однак 40 – 60 тисяч туристів він приймає щороку. І міг би приймати у десятки разів більше, якби не банальний гострий брак у місті відповідного рівня інфраструктури. Найбільше ж бракує готелів і нормальних автодоріг.
 
Замкова арифметика
Майже дюжина замків у складі заповідника – лише невелика частина з уцілілих об’єктів.  Перше, що одразу спадає на думку після ближчого ознайомлення з об’єктами – кожен із них ще чекає своїх дослідників. І не поспішає відкривати таємниці... 
В Україні на сьогодні відносно збереглися близько сотні замків. І третина з них розташована на Тернопільщині. Хоча іще вісімдесят-сто років тому тільки на території Тернопільської області налічувалося 100 - 130 оборонних замків та фортець. Фортифікаційні об’єкти із втратою свого значення поступово руйнувалися, пристосовувалися під господарські чи адміністративні потреби, масово розбиралися на будматеріали. Найбільшого ж удару більшість із них зазнали вже після Другої Світової війни, коли їх масово почали розбирати для будівництва доріг, ферм, клубів. Характерна картина, яку можна спостерігати просто їдучи автотрасою – сільська хата, у якої тільки кути, віконні та дверні отвори муровані з цегли, а вся інша площа стіни – з характерного каменю, джерело якого легко вгадується... 
Очевидно, остаточне зникнення з лиця землі тернопільських замків призупинило початок роботи кар’єрів, цегельних та асфальтових заводів, а також зміна підходів до історичних пам’яток серед «керівної і спрямовуючої сили». Але – тільки затримати руйнування, не зупинивши його. Якщо у Ленінграді після війни було розпочато масштабний процес відновлення поруйнованих палаців, їхня реставрація, на яку працювали реставратори всього Радянського Союзу, то тернопільські замки в цей же час занепадали пусткою. У кращому випадку їх відбудовували без урахування історичного контексту з використанням сучасних матеріалів та планувальних рішень. Добре, якщо зберігався принаймні історичний фасад та вигляд будівель… Так, зокрема, палац у Збаразькому замку після радянської реконструкції став палацом молоді, майже втратив будь який зв’язок із історичним плануванням та інтер’єрами. Решта ж уцілілих замків сьогодні поступово руйнуються від елементарної безгосподарності – відсутності заходів консервації, не кажучи вже про значно дорожчу реставрацію…
Вкладені колись Радянським Союзом у реставрацію архітектурних пам’яток Російської імперії мільйони рублів та праця тисяч науковців і робітників, разом із розвиненою інфраструктурою крупних міст дають тепер колосальний прибуток туристичному бізнесу – робочі місця, податки, словом усе те, що так любили згадувати наші керманичі уже протягом нашої незалежності. Згадували, а при цьому коштів на реставрацію виділялося вкрай мало. Фактично, збереженням спадщини займаються виключно фанатики своєї справи. Досить активно справа реставрації йшла у Збаражі з 1994 року, коли був утворений Державний історико-архітектурний заповідник. Заклад підпорядковувався Мінрегіонбуду, отримував регулярне фінансування з держбюджету на реставраційні роботи та реконструкцію, закупівлю музейних фондів. У 1999 році до складу заповідника було включено також Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс - пам’ятка архітектури національного значення ХІV-ХІХ століть, родовий маєток Вишневецьких. Через три роки до складу заповідника включили замок у Скалаті, а 2005 року заповідник отримав статус Національного, набирали обертів реставраційні роботи на об’єктах. Але… грянула світова фінансова криза. У 2008 році за давньою українською традицією, «хто везе – того й поганяють», до складу заповідника включили ще сім майже зруйнованих замків, одночасно зменшивши державне фінансування до мінімуму. З тих пір із держбюджету фінансуються лише так звані захищені статті – зарплата та енергоносії. І стільки ж часу відсутні кошти на пам’ятки і в обласному бюджеті. Додаткове ускладнення створило також перепідпорядкування заповідника у 2010 році  Міністерству культури, де на відміну профільного, щодо архітектури, Мінрегіонбуду, переконати і обґрунтувати потребу реставраційних робіт набагато складніше...
Проте, не зважаючи ні на що, ось уже сім років заповідник заробляє кошти самотужки. А, відповідно до останніх вказівок із економії коштів державного бюджету, повинен буде продати навіть ті кілька «Таврій», які має для перевезення наукових працівників на об’єкти заповідника, розташовані один від одного на відстані в кількадесят кілометрів. Чи можна це порівняти із політикою збереження замків у сусідньої Польщі, де хоч і дозволили віддавати замки у приватні руки, створили надійну систему контролю за їх новими господарями, яка унеможливлює ухиляння від зобов’язань збереження та реставрації. Або Білорусі, яка за останні 5 років державним коштом відновила цілий ряд величезних замкових комплексів?
«Якщо б відповідні державні програми, затверджені Кабінетом Міністрів діяли хоча б на 5% то було би значно більше толку. Бо на місцевому рівні звучать тільки гасла – «ми будемо відбудовувати і зберігати, заробляти на пам’ятках», – то коштів, натомість, не виділяється жодних...», – говорить директор заповідника Анатолій Маціпура.
 
Нетуристичні... дороги
Замки Тернопілля справді вражають. Кожен – із непересічною сповненою драматизму долею, неповторним виглядом та, навіть, своїм шармом, не зважаючи на подекуди тяжкий стан. Упорядкований та доведений до рівня вельми пристойного туристичного комплексу Збаразький замок дивує спокоєм своїх мурів, Скалатський замок – простором внутрішнього двору, де хоч зараз проводь лицарський турнір... Вишневецький палац – вражає довершеністю архітектурних форм, якимось незбагненним диханням історії. А ще – драматичною історією роду Вишневецьких, адже останні православні магнати – батьки Ієремії Вишневецького, -- поховані у церкві поблизу замкових стін. Чи сиві руїни княжої Теребовлі, які зустрічають мандрівців тишею та запахами реліктових трав… Додайте до цього неповторні краєвиди – і ви отримаєте масу неповторних вражень. Надзвичайно ерудовані та фанатично закохані у свої замки екскурсоводи, що можуть розповідати про них годинами…
До цих замків при можливості треба їхати негайно. По перше, поки ми їх не втратили. По друге – де іще в світі ви зможете бути у замку практично наодинці? А тут поки-що це скоріше норма… Поціновувачів прекрасного неодмінно вразять і художні тематичні виставки, що відбуваються у Збаразькому, Скалатському та Вишнівецькому замках регулярно. Другий поверх останнього, наприклад, прикрашають одразу 18 робіт знаменитого уродженця Тернопільщини Івана Марчука, що експонуються у рамках відзначення 200-річчя Шевченка.  І, якщо Шевченка порівнювали з «діамантом у кожусі», то комплекс замків Тернопілля – це низка дорогоцінних перлів, розсипана у придорожній траві… Відсутність натовпів туристів можна пояснити хіба тим, що про ці діаманти історії та архітектури у нас знають надто мало, а також… поганими дорогами.  За винятком доброго автошляху від Тернополя до Збаража та Вишнівця, переміщення між іншими замками – карколомний атракціон, суцільне випробування майстерності водія та міцності нервів пасажирів. «Багато туроператорів кажуть нам, що їм краще просто не везти до нас туристів, ніж через кожні 2-3 поїздки ремонтувати автобуси», – каже А. Маціпура.
 
Теребовля - місто слави
«Нас тут усього п’ятеро – сумно жартує Тетяна Думська, екскурсовод Теребовлянського замку. – Двоє, як я кажу, «бездільників», це директор філії та я, що тільки говорить, а також троє робітників, які рятують стіни».
Вона веде нашу невелику групу внутрішнім двором замку, вкритим таким густим килимом смарагдової трави, що аж не віриться, що така може бути. Де-не-де у ній помітні сліди колишніх розкопок. Тетяна стисло переповідає історію замку, хроніку його вивчення та реставраційних робіт. Піднімаючись сквером, який виріс на колись неприступних схилах замкової гори, із відвідувачів нам трапилась лише молода пара, що відпочивала на одній із паркових лав.
Втім, саме у Теребовлі стає остаточно зрозуміло – замки відігравали і продовжують відігравати не тільки роль опорних пунктів оборони. Їхня роль значно багатоплановіша і цікавіша у ментальному плані. У СРСР, наприклад, таку роль виконували Брестська фортеця та Сталінград. Причому у кожній країні історія якоїсь героїчної облоги чи оборони своя, вони ставали прикладом у вихованні, основою для художніх творів. Хто був у Замку Паланок на Закарпатті, той обов’язково чув розповідь про дворічну оборону замку гарнізоном на чолі із вдовою князя Ференца І Ракоці Ілоною Зріні у 1685 – 1688 роках. Для угорців вона й досі є символом незламності. А у поляків менш тривала та не менш драматична історія сталася на десять років раніше, під час облоги Теребовлі військами Ібрагіма Шишмана. Кілька разів перед тим, досить сильно укріплена Теребовлянська фортеця здавалася туркам майже без бою – адже у ній не було постійної військової залоги. Міщани ж – ремісники та купці – не могли протистояти яничарам. Тож коли королю Польщі стало відомо про наближення неприятеля, він відправив до Теребовлі полк під орудою Я.С. Хшановського. Сили були нерівні, однак пропозицію здачі залога замку відкинула. А невдовзі дружина Хшановського Анна Дорота викрила змову кількох шляхтичів, що готували зраду. Ставши до лав оборонців вона надихнула чоловіка продовжити боротьбу, відтак сердар 10-тисячного війська Шишман, який взяв неприступний доти Бар, Збараж і Підгайці від Теребовлі відступив. Облога замку була в ті часи в усіх на устах. Існує багато картин і літературних творів, які описують подвиг захисників. За це мешканці міста були звільнені від податків, а Софії Хшановській (так відтоді називали дружину коменданта фортеці Анну Доротею) мешканцями міста неподалік замку було поставлено пам'ятник. Доля пам’ятника теж була досить драматична, і сьогодні стоїть його уже третій варіант, а біля нього ми побачили свіжий букет із білих і червоних гвоздик. Не забувають поляки своєї ратної слави…
За годину, поки тривала наша екскурсія Теребовлянським замком, нас наздогнала інша, ще менш чисельна ніж наша група відвідувачів. Однак її поява спричинила неймовірне пожвавлення. Підполковник Державної прикордонної служби України та старший прапорщик Збройних Сил, вочевидь місцеві, показували замок капітану другого рангу ВМС України.  На якусь мить морський офіцер опинився у центрі уваги та мусив відповісти на добрий десяток запитань, запевнивши, що військовий флот у нас буде, незважаючи ні на що. А щоб не повторювалися Кримські події – набиратимуть матросів на строкову службу виключно із Заходу України. «У них патриотизм выше», – пояснив він. 
Сподіваємося, історія облоги Теребовлі знайшла відгук і у його душі…
 
ВРІЗ:
Національний заповідник «Замки Тернопілля» розпочав свою діяльність 8 лютого 1994 року як Державний історико-архітектурний заповідник у місті Збаражі. Його базою став архітектурний комплекс Збаразького замку ХVІІ століття, церква преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів, які є пам’ятками архітектури національного значення, ряд інших пам’яток міста та району. Крім цього до складу заповідника на рубежі третього тисячоліття увійшли Вишневецький архітектурно-ландшафтний комплекс - пам’ятка архітектури національного значення ХІV-ХІХ століть та Скалатський замок ХVІІ століття.
У 2008 році до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля» ввійшли ще сім замків: у м. Теребовля, у смт. Микулинці, в селах Язловець, Підзамочок та Золотий Потік, фортеці у смт. Скалі-Подільській та с. Кривче. У 2009 році до складу Заповідника увійшов одинадцятий замок – у м. Чорткові.
У казематах замку діє ресторан «Легенда», із двох залів, розрахований на одночасний прийом до 120 гостей, а у Призамковому парку – готельний комплекс «Гетьман», здатний одночасно прийняти 30 постояльців.
 
Український унікум: хата в замку
Україні очевидно необхідна розробка довгострокової державної програми збереження, консервації, реставрації та музеєфікації замків — із чітко визначеним фінансуванням на кожен рік. Охорона пам’яток, поки ще ми їх не втратили, потребує визначеності. Адже не важливо – почнуть стабільно фінансувати держпрограми, чи оберуть польський варіант догляду – головне почати порятунок руїн. Поки вони іще є. Бо поки-що доля замків незавидна, як от колись славного замку ХVI століття у Микулинцях.
На початку ХХ століття графиня, яка володіла замком, подарувала одну кімнату своїй улюбленій фрейліні Ганні. Кажуть, віддати їй було не шкода, бо на той час у будівлі розміщувалися вже виключно приміщення для господарських та виробничих потреб, а сама графиня жила в палаці поряд. Та розпочалася Перша світова війна, і чоловік служниці пішов на фронт, залишивши дружину із двома дітьми. З фронту він  не повернувся. Загинув на війні і син графині. Від тифу померла графська донька, а через деякий час померла і сама стара пані. З того часу, замок фактично перейшов у власність Ганни, бо інших спадкоємців у цієї родини не було. Зараз в замку проживає донька колишньої фрейліни, облаштувавши на подвір’ї замку звичайнісінький город, та прописавши у себе всю свою чисельну рідню.
Ніяких реставраційних робіт в замку не ведеться, хоч  до 900-річчя Микулинців проектний інститут «Укрпроектреставрація» зі Львова виготовив документацію на відновлення замку. Документація є, а замок вмирає. Над його муром видніється дах звичайної сільської хати з комином, навіваючи відчуття повного сюрреалізму. Мабуть, це своєрідна, але найяскравіша ілюстрація непослідовності української державної політики у збереженні пам’яток архітектури…
 
Дмитро Богуславський
 
Автор висловлює подяку Журналістському фонду НСЖУ та Національному заповіднику «Замки Тернопілля» за допомогу та сприяння у підготовці матеріалу.
 


Замки Тернопілля виживають завдяки подвижникам Замки Тернопілля виживають завдяки подвижникам та всупереч деклараціям влади всіх рівнів про турботу. Що ми знаємо про Тернопільщину? Уява…
Журналісти світу підтримують журналістів Греції Журналісти Великобританії підтримали колег Національна спілка журналістів (NUJ UK), Лондон , провела акцію протесту біля посольства Греції у В…
WAN-IFRA наградит больше СМИ Премия World Young Reader Prize ( ежегодная премия WAN-IFRA, существующая 15 лет), будет расширена на 1 категорию. Дополнительная номинация при…

Пропозиції

Шафи-купе на замовлення. Максимально низькі ціни

Виготовляємо шафи купе з різноманітним внутрішнім наповненням, будь-якого дизайну, художнього оформлення дверей: дзеркала, малюнки піскоструминні, фотодрук. Широка кольорова гама. Висока якість комплектуючих. Замір, монтаж - БЕЗКОШТОВНО. Дзвоніть, замовляйте  +38 (066) 1257857 ;  +38 (093) 6218323      

Інформація про Київ

В Голосіївському райуправлінні міліції Києва новий керівник В Голосіївському райуправлінні міліції Києва новий керівник Кожен керівник у процесі управлін...

В Киеве установили лавочки для поцелуев!   Ко всемирному Дню поцелуев, который отмечается 6 июля, в столице установили пять лавоч...

Всі регіональні новини
Підприємства Знижки Інформаційні центри Про Київ Юридичний відділ Транспорт Готелі та квартири Харчування Банки Офіційні структури   Відпочинок Київ Медицина Зв'язок Торгівля Прес-заходи Наші кнопки Для журналістів Авіакомпанії, Авіабілети Подорожі