Зробити стартовою Додати до обраного Увійти | Реєстрація

Оновлена версія Порталу журналістів і блогерів 

Працює оновлена версія сайту Порталу журналістів і блогерів

дивитись далі
Кава з Юрієм Мірошниченком
2012-05-28 16:49:52
Мене регулярно запрошують на каву, але представники Президента у Верховній Раді не дуже часто. Якщо бути точною, то з періодичністю раз в 26 років. Отримавши запрошення на «Каву з Юрієм Мірошниченком», я, звісно, не відмовилася. Тим більше, що розмова планувалася у доволі незвичному форматі, як для можновладців та представників преси. Неформальна зустріч у ресторані «Амбер»  у п’ятницю 25 травня понад вечір передбачала спілкування преси з Юрієм радше як з людиною, аніж з політиком. Але у нашому суспільстві не заведено «оприлюднювати» політиків, швидше «розбиратися в політиці». І Мірошниченко, звичайно,  потрапив під обстріл дошкульних питань, тих самих, які щовечора актуальні у випусках новин. Проте, «якщо ти не готовий до критики, не йди в політику», стверджує сам Юрій Романович.

Говорили неформально про формальне.
Сутички у парламенті напередодні задали жвавий тон розмові. Проте Юрій Романович, незважаючи на червоний колір сорочки, прокоментував «заворушення» абсолютно безпристрасно.
Ю.М.: Звісно, протистояння і бійка псують репутацію парламенту. Я вважаю, що парламент – це стрижневий інститут демократії. Можна скільки завгодно говорити про розбудову громадянського суспільства, але  головний майданчик, де реалізується представницька публічна політика – це парламент. І втрата довіри до парламенту… Мені дуже прикро,  разом з тим, я розумію, що певною мірою  - це сукупність політичних та суб’єктивних обставин.
Деякі теми, які нас розділяють (політиків,  а не суспільство), вони вимагають дискусії. Життя багатогранне і різнобарвне. З одного боку ми маємо дискусію, з іншого – шукаємо компроміси. І це триває кожний день. Я дуже і дуже вболіваю за парламент. І вас закликаю, щоб критикуючи вчинки політиків, ви не говорили про недоцільність існування такого інститут як парламент і демократії як такої. Це абсолютно моє щире переконання.
Разом з тим ситуації, коли емоції беруть гору не є унікальними для України. В Британському парламенті навіть запровадили інститут приставів. Між іншим, ширина проходу між лавами у британському парламенті  невипадкова, вона дорівнює довжині двох шпаг. Бо в ті часи в якості аргументу використовували і зброю (сміється). Такі історичні цікаві факти


Завжди на часі «мовне» питання викликало дискусію. Відповідність Хартії прав людини щодо можливості послуговуватися мовою за бажанням, і асиміляція маленьких народів та зникнення цілих пластів культур в результаті глобалізації, і «Россия заканчивается там, где заканчивается русский язык», і «скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина»…. Скільки людей, стільки й думок.
Пан Мірошниченко закликав до рівноправності.
Ю.М: У держави є обов’язки перед суспільством. Не громадянин має підлаштовуватися під чиновника, а чиновник - під громадянина. Здавалося б, ніхто не може контролювати, якою мовою ви спілкуєтесь на вулиці, з друзями, на роботі. Статус державної мови, офіційної, передбачає, в першу чергу, мову з якою держава спілкується з громадянами і це,  в першу чергу, мова документів. На моє переконання це не штучна проблема для східних, південних регіонів, адже багато хто з людей старшого віку не володіє письмовою українською мовою. Якщо подивитеся статистику, здебільшого старше покоління виступає більше за правове рішення ідеї впровадження російської як другої мови, регіональної. Чому? Тому що коли вони йдуть за пенсією, за довідкою, треба написати заяву та дати пояснення і вони стикаються з проблемою. До речі, ця проблема є актуальною для моєї родини. Моя мама не володіє письмовою українською мовою, і це обмежує їх права, викликає роздратування, незважаючи на те, що в  них є інші проблеми, актуальні, такі як, скажімо, доходи, робочі місця, безпека…  Ми розуміємо це все. Чиновник повинен знати стільки мов, скільки є громад національностей на цій території. Якщо це Крим, а  кримські татари складають 10 відсотків від населення Криму, то: вельмишановні чиновники Криму, вчіть кримсько-татарську мову і будьте готові, що до вас прийде людина, напише заяву кримсько-татарською мовою або захоче при розгляді своєї справи у суді послуговуватися рідною мовою, будьте готові її прийняти. У штатах чиновники зобов’язані говорити мовами, які існують у штаті, навіть мовою індіанців у резервації.
І певною мірою ми усвідомлюємо, що потрібно буде зробити зусилля для деяких чиновників не лише у вивченні іншої мови, а і у вивченні української мови (усміхається), яку обов’язково повинні знати чиновники нашої держави.


Ажіотаж навколо законопроекту про заборону тютюнопаління в громадських місцях звісно викликав резонанс і в нашій розмові. Раніше на своїй сторінці у соцмережі Facebook Юрій Романович написав:
«Я почав боротьбу з курінням після першого класу,коли сусідка зловила мене з цигаркою. Тоді дав їй обіцянку, що ніколи не буду брати цигарки в руки, якщо вона не розкаже моїм батькам. З тих пір я сам не палю і роблю все можливе, аби вберегти від цієї шкідливої звички інших...»

Сьогодні він вже тлумачив норми відповідного законопроекту.
Ю. М : Ми повинні боротися не проти, а за здоровий спосіб життя. Про що говорить цей закон? Він не забороняє палити. Тому що палити чи не палити – це особистий вибір кожної людини і ніяким чином ніхто не зможе заборонити людині курити. Що стосується норм цього закону, він говорить про те, що навіть, якщо ми вирішили курити, це не повинно шкодити іншим. І в парламенті були звернення навіть, зокрема асоціація офіціантів, які говорили, що люди прийшли на годину, дві у заклад, покурили і пішли далі, а ми весь робочий день дихаємо цим повітрям. Хто захистить права людей, які зайшли до кафе, де на одному столику попільничка, а на іншому написано «для тих, хто не палить», але вони нічим не розділені. Власне реалізація прав однієї особи не повинна порушувати права інших. Така логіка у нас.  І власне цей закон говорить, там де є небезпека, що ви своїм палінням можете завдати шкоди іншим, ви цього робити не можете.
Цей закон зобов’язує зробити одну річ, а саме кімнати для куріння. Людина вийшла покурила, повернулася, може їсти, пити, спілкуватися. Тобто не йдеться про ліквідацію приміщень для куріння, навпаки цей закон спонукає до їх створення.

Не обійшлося без скепсису щодо норм законів, їх виконання, політичної моралі.
Ю.М. : Було б дивно, якби я сказав, що всі закони виконуються. Тому я ваше питання сприйняв радше як спонукання. Правова культура політиків і громадян загалом всім нам залишає бажати кращого. Це має певні історичні коріння. Адже завжди держава сприймалася суспільством як антагонізм: як притиснути людину, а людина думала, як ухилитися. Ми з осторогою, з упередженням дивимось один на одного: держава і громадянин.
Загалом, проблема має два виміри. Проблема виконавців, Згадавсь анекдот про Берію і Сталіна. Берія приходить із переліком «неугодних»: ось вони такі, треба їх «расстрелять». Сталін глянув, перекреслив список: «Інших письменників у нас нема. Працюйте з цими». Потреба є, але змінити все в один час нема можливості. У нас часто звинувачують міністерства. Проте міністр – це верхівка айсбергу. Проблема глибша. Від міністерств до адміністрацій районних. ПРОБЛЕМА КАДРІВ. Два аспекти. Є люди, які абсолютно щиро не розуміють, а що треба робити. Не кожен має такі знання, як ми сьогодні, уявлення, як працюють уряди демократичних країн. Вони працювали в Союзі і зараз не розуміють, як функцію, яку виконувала держава, можна зараз передати неурядовій організації. Вони не
розуміють і не поділяють. А є друга категорія, які навмисно гальмують, бо мають з цього зиск.
Нам треба долати проблему виконавців, тих, хто готує політичні рішення. Це може зробити лише громадськість, зокрема журналісти, які будуть відслідковувати, роз’яснювати. Бо нам треба цю свідомість змінити. Не людина погана, ми не можемо критикувати людину. Вчинок поганий...

Ближче до кінця пролунало питання, чим відрізняється ЮМ-політик від ЮМ-людини….Пан Мірошниченко віджартувався, що мовляв, ми наразі можемо зрівняти, як на нього, то він однаковий. Хіба що, можливо, в особистому житті на побутовому рівні більш радикальний.
Ю.М.: ... як політик я собі дозволити цього не можу, я презентую інтереси людей, які мені їх довірили, це значно більша відповідальність. Мене назвали на честь Георгія –переможця. Він переміг змія, дракона. Я переконаний, що цей дракон сидить в мені, і я ніяк не можу його перемогти (усміхається).

 Я слухала із захопленням, забуваючи пити каву.
- Юрію Романовичу, Ви так натхненно апелюєте до суспільної свідомості, навіть пропонуючи екологічні управління розпустити, вважаючи що можна це зробити руками активістів…
- ...я-романтик (сміємося)
- І разом з тим читаю на Facebook (вчора потоваришувала з Вашою сторінкою), що у нас не вистачає "критично мислячих" людей. У зв’язку з цим мені цікаво, чи відслідковуєте Ви дійсно  настрої у суспільстві, тому що вони досить неоднозначні. І, як Ви бачите це саморегулювання, пропагуючи «рівність і братерство», коли такі бурхливі пристрасті вирують буквально на кожній вулиці?
- Я маю на увазі критично мислячих людей тих, які ухвалюють рішення, щоб вони керувалися не лише принципом «свій-чужий»/«правий-неправий». Це проблема не лише сьогоднішньої Ради і опозиції. Так само діяли наші колеги, так само стикалися з тим, як діють керівники не лише зі сфери  державного управління, а і у сфері суспільних відносин. Це дружня організація, значить ми її підтримаємо, ні –значить,  не підтримаємо. Я маю на увазі суспільство. Я прийшов в політику не з крісла якогось там адміністратора, а з громадської організації. Свого часу наробили багато помилок, навіть соромно, але критично мислити треба, по відношенню до себе, звіряти себе...

Горнятко кави затягнулося на дві години. Не знаю, чи вдалося журналістам на «неформальній» зустрічі отримати політично вагому та суспільно корисну інформацію, як того вимагає професія. Факти – річ вперта, особливо коли їх не бракує.  Як на мене, розмова була з циклу «як я провів літо», де важливі не факти, а враження та роздуми з приводу.

- Ми повинні йти в питаннях етнічних, статевих, релігійних не шляхом обмеження заборон, а шляхом все ж таки створення умов, шляхом діалогу .

 Ідея створення умов, особливо для діалогу під каву прекрасна, але чи вистачить «критично мислячих»?

Тож я бажаю всім (і собі також) більше думати - осмислювати, аналізувати, порівнювати отриману інформацію....(Юрій Мірошниченко)

На каву ходила Ольга Головіна



Інтерв'ю
Валерий Пирогов. Всё может быть в искусстве. Надо только… Завсегдатаи Большого скульптурного салона, безусловно, обращали внимание на композиции из дерева ...
Игорь Бигдан: Хрестоматия блога. Часть 2   О.Г. Игорь, а сколько у вас вообще инет-ресурсов? ЖЖ, facebook, что еще? ibig...
Игорь Бигдан: Хрестоматия блога. Часть 1   «Самый сок!» – написано на его странице. В гости к нему в ...

Пропозиції

Шафи-купе на замовлення. Максимально низькі ціни

Виготовляємо шафи купе з різноманітним внутрішнім наповненням, будь-якого дизайну, художнього оформлення дверей: дзеркала, малюнки піскоструминні, фотодрук. Широка кольорова гама. Висока якість комплектуючих. Замір, монтаж - БЕЗКОШТОВНО. Дзвоніть, замовляйте  +38 (066) 1257857 ;  +38 (093) 6218323      

Інформація про Київ

В Голосіївському райуправлінні міліції Києва новий керівник В Голосіївському райуправлінні міліції Києва новий керівник Кожен керівник у процесі управлін...

В Киеве установили лавочки для поцелуев!   Ко всемирному Дню поцелуев, который отмечается 6 июля, в столице установили пять лавоч...

Всі регіональні новини
Підприємства Знижки Інформаційні центри Про Київ Юридичний відділ Транспорт Готелі та квартири Харчування Банки Офіційні структури   Відпочинок Київ Медицина Зв'язок Торгівля Прес-заходи Наші кнопки Для журналістів Авіакомпанії, Авіабілети Подорожі